Діти, які відчувають труднощі в навчанні
Давайте розберемося, чого вимагає від дитини школа, які навички важливі для навчання? Отже, школа в змозі виконати свою соціальну функцію – дати знання, вміння, навички, сформувати необхідні компетентності у дітей, – за умови наявності у дитини дисципліни, навичок спілкування, вміння виконувати завдання за вимогою (а не за бажанням), за умови здатності утримувати увагу тощо. Виходить так, що для успішного навчання необхідно вміти контролювати своє тіло, через яке дитина забезпечує контроль над емоціями і утримання уваги. Це фундамент, базова функція для забезпечення ефективного навчання.
Серед причин навчальних труднощів переважають певні порушення психофізичного розвитку. Труднощі в навчанні пов'язані з функціональними обмеженнями слуху, мовлення, академічних здібностей, здатності до навчання, уваги, координації, сприйняття і переробки інформації, гнучкості мислення та ін. Учні, які мають такі проблеми, відчувають труднощі запам'ятовування і відтворення інформації з пам'яті, концентрації уваги, застосування набутих знань, умінь і навичок тощо. Розглянемо окремі випадки, використовуючи класифікацію і термінологію, прийнятої ЮНЕСКО.
До дітей з особливими освітніми потребами відносять таких, які мають певні порушення розвитку: емоційні та поведінкові порушення; розлади мовлення і спілкування; труднощі в навчанні; затримку / обмеження можливостей інтелектуального розвитку; фізичні / нейромоторні порушення; порушення зору; порушення слуху. Цей список доповнюють інші фактори, які становлять потенційний ризик для дітей бути виключеною із освітнього процесу. Це діти, які ростуть в несприятливому середовищі; діти, які належать до груп етнічних меншин; «діти вулиці»; діти, хворі на СНІД; діти з поведінковими порушеннями.
Зараз у нас уся освіта є інклюзивною, тобто в будь-яку групу школярів (молодшого шкільного, або дитсадівського віку) може прийти особлива дитина. Сьогодні стало ясно, що це єдиний спосіб, коли можна допомогти такій дитині. Тому, якщо говорити про те, куди в першу чергу спробувати таку дитину віддати, то, звичайно, в інклюзивну середу. Якщо помістити в спеціалізовану школу, то звідки буде дитина брати нормотипову поведінку, з кого вона буде брати приклад? Середовище робить нас. В якому середовищі ми опинилися, тим ми й є.
Але тут є тонкі речі, наприклад, дитина може не переносити урок музики (значить, не вести її на урок музики), а до всього іншого вона буде звикати – почне вибудовуватися її поведінковий навик. Важливо, щоб батьки визначили мету, допомагали дитині і підтримували в її досягненні, давали підкріплювальну позитивну оцінку в її просуванні.
Як бути, якщо у вас особлива дитина, і ви віддаєте її в загальноосвітню школу?
З моменту виникнення людства в суспільстві існує категорія «особливих людей», отже, за весь час педагогами накопичений величезний досвід з навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Не дивлячись на це, коли дитина з особливостями приходить у соціальне середовище, люди навколо мають специфічну реакцію: не розуміють, що відбувається і від того просто бояться. Розгубитися може педагог, вихователь, можуть лякатися батьки інших дітей. Самі ж діти значно простіше приймають інших, ніж дорослі. І якщо відбуваються неприємні ситуації, то діти, як правило, транслюють реакцію дорослих.
Важливо, коли особливих дітей приймають саме вчителі, вони приймають їх у свій колектив, у «класне суспільство», і тоді відбувається інклюзія – нормальне освітнє середовище для всій різноманітності категорій дітей. Важливо не боятися, бути озброєним знаннями і не в якому разі не ігнорувати рекомендації – від цього залежить успіх і безпека навчання.
Наведемо деякі загальні рекомендації для підтримки дітей з особливими потребами в освітньому середовищі.
