Значення корекції фізіологічного дихання
Дихання – це керований механізм адекватного пристосування організму дитини до мінливих умов існування і респіраторний вплив на напружені психічні та фізичні функції, що сприятимуть підвищенню ефективності корекційно-виховного процесу дітей з різними порушеннями розвитку. До того ж корекція дихання сприяє оптимізації функціонального статусу глибинних утворень мозку, формуванню базису підкорково-коркових і міжпівкульних взаємодій.
Дихальні вправи в комплексі з різними рухами сприяють посиленому постачанню кисню в усі органі й тканини організму, оптимізації тонусу м’язів, зниженню збудливості, покращенню загального стану дитини. Необхідно приділяти увагу виробленню правильного дихання для оптимізації газообміну і кровообігу, вентиляції всіх ділянок легенів, масажу органів черевної порожнини, що сприяє плавному протіканню процесу адаптації під час корекційної роботи.
Ритм дихання – єдиний з усіх відомих ритмів, що підкоряється свідомій та активній регуляції з боку людини. Навчивши дітей контролювати дихання, усвідомлено його регулювати, можна тим самим включити функції довільної саморегуляції. Тренування робить глибоке, повільне дихання простим і природним, регульованим мимоволі. Переведення дихання з мимовільної функції в довільну вирішується за допомогою її включення як одного з елементів рухових вправ. У той самий час відбувається відновлення функції дихання як ритмологічної складової руху та мовлення.
Дихання надає релаксуючу і тонізуючу дію на дитину з різними порушеннями розвитку в залежності від правильного вибору вправ, які ураховують стан напруженості в паттерні дихання.
Через введення спеціальних дихальних вправ керований процес дихання поступово перетворюється на спонтанний, закріплюється в підкіркових та стволових відділах мозку – відбувається інтеріоризація спочатку повністю усвідомленої і контрольованої поведінки до рівня мимовільної саморегуляції (1-й функціональний блок мозку). На тлі правильного паттерну спонтанного дихання в дитини формується оптимальне мовленнєве дихання, яке сприяє відновленню вимовного боку мовлення.
Таким чином, підбір засобів корекції з урахуванням особливостей рухового розвитку полягає в врахуванні найбільш уразливих систем: кістково-м’язового апарату і дихання.
